Як наголошував Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, реформа «Нова українська школа» передбачає зміну цілей та основних завдань освіти, зокрема базової загальної середньої освіти, відповідно до сучасної освітньої парадигми і світових тенденцій розвитку національних освітніх систем. Досягнення нових цілей української школи потребує постійного пошуку шляхів модернізації змісту освіти. Це вимагатиме реалізації принципово нових педагогічних, методичних інструментів, що мають ґрунтуватися на особистісно орієнтованому та компетентнісному підходах до навчання.
Учитель уже не може
бути єдиним джерелом інформації. Традиційне навчання з його авторитаризмом,
орієнтацією на середнього учня, перевагою репродуктивної діяльності над
пошуковою не відповідає вимогам часу. Тому настала необхідність переходу від
«передачі знань» до «навчання вчитися», «навчати жити». Сучасному учневі не так
треба подати тему, як навчити осмислювати її, а він вже потім шукатиме
інформацію, яка допоможе реалізувати проблему. Отож повернути учням інтерес до
загальноосвітніх предметів, зробити навчання цікавим, посилити бажання учитися
– головні завдання сучасної Нової української школи.
Українська мова як
державна мова України є обов’язковим навчальним предметом вивчення в
загальноосвітніх навчальних закладах та посідає особливе місце серед шкільних
предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а отже, першою основною ключовою компетентністю для сучасної школи є спілкування
рідною/державною мовою.
Вивчення української мови та літератури в 2021/2022
н.р. здійснюватиметься відповідно до державних стандартів освіти, що визначають вимоги до
обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів, загальний обсяг
їхнього навчального навантаження в базовому навчальному плані.
Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та
літератури в 2021/2022 н.р.
структуровано за окремими розділами, а саме:
І – Нормативна база та список рекомендованих МОН України підручників,
посібників та навчально-методичної літератури. Варіативна складова з
української мови та літератури, українознавства в ЗЗСО (у додатках).
ІІ – Організація скоригованого навчання у вересні 2021 року.
Задля забезпечення якісного виконання освітніх програм в
умовах очного та дистанційного навчання пропонуємо приділити більше уваги повторенню
вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання».
Для цього попередньо провести діагностичні письмові
(тестові) роботи та усні співбесіди з української мови та літератури з метою
визначення рівня засвоєння навчального матеріалу за попередній рік. Оцінки за
такі діагностичні роботи рекомендуємо не виставляти до класного журналу.
Відповідно до результатів спланувати колективну та індивідуальну роботу щодо
актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення
тощо. Тривалість періоду «коригуючого навчання» кожен вчитель визначає
самостійно, вносить певні корективи до календарного плану.
Рекомендуємо під час календарно-тематичного планування у
навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на
яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу.
Під час вибору на початку навчального року
навчально-методичного комплексу для вивчення предметів передбачити можливості
використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного
навчання, зокрема Всеукраїнської школи онлайн (https://lms.e-school.net.ua/ ).
ІІІ – Опрацювання
змін українського правопису та їх впровадження в освітній процес.
3
червня 2019 року фінальний текст нової редакції «Українського правопису» було
опубліковано на офіційних сайтах Міністерства освіти і науки та Національної
академії наук.
З
цього моменту рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції
Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі
мовлення, проте до 2023 року на ЗНО не виноситимуть завдання на норми та правила
правопису, що зазнали змін.
Міносвіти
досі розробляє план імплементації документа, зокрема, терміни та етапи
впровадження змін, тому в освітньому процесі рекомендуємо акцентувати увагу на
змінах у правописі при повторенні раніше вивченого матеріалу, нові теми слід подавати
за новим правописом та вносити корективи у матеріалах підручників, що видані
раніше.
IV – Технології дистанційного та змішаного навчання. Впровадження нових онлайн-сервісів у практику
роботи вчителя-словесника. Форми і методи дистанційного та змішаного
навчання.
Взаємодія всіх учасників освітнього процесу – один з
найважливіших факторів успішного функціонування будь-якої шкільної спільноти. В
умовах дистанційного навчання, коли вчителі й учні не можуть бути поруч,
взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу: адміністрацією школи,
вчителями, учнями і батьками набуває особливої важливості. Дистанційне навчання
дасть результати, лише якщо буде посильним для всіх учасників освітнього
процесу.
Вчитель/ка
зобов’язаний(а) виконувати освітню програму для досягнення учнями передбачених
результатів навчання, тобто надавати інформацію щодо обсягу та змісту
навчального матеріалу, завдань на його закріплення, перевіряти й оцінювати їх
та надавати відгуки на виконані завдання. Саме вчитель/ка співпрацює з усіма
учасниками освітнього процесу. Він/вона має розуміти мету, план виконуваних
завдань, інструментарій для праці, її обсяг та методику оцінювання виконаної
роботи.
Перед
початком роботи бажано зробити онлайн-конференцію з учнями та їхніми батьками,
обговорити форми співпраці та інші організаційні питання, скоординувати роботу
всіх у зручному форматі. На сайті школи рекомендуємо розмістити розклад занять
(консультацій) учителів і загальний алгоритм дій під час дистанційного
навчання. Домовтесь з батьками про конструктивний зворотний зв’язок, для
уникнення непорозумінь – поясніть батькам алгоритм
дій. У більшості батьків відсутній досвід дистанційного навчання. Ми маємо
розуміти, що на батьків не слід покладати всю відповідальність за навчання
дітей у цей період, але без їхньої допомоги не обійтися. Завдання батьків
–створити умови, щоб дитина могла навчатися вдома, завдання вчителів – навчати
і давати зворотний зв’язок. (Детальніше https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomendazii/2020/metodichni%20recomendazii-dustanciyna%20osvita-2020.pdf ).
V – Поглиблене та профільне вивчення української мови і літератури
Відповідно до Закону України
"Про загальну середню освіту", Концепції профільного навчання у
старшій школі, починаючи з 2010/2011 навчального року, в закладах освіти
України запроваджено профільне навчання, головною метою якого є створення умов
для подальшого професійного самовизначення учнів, формування адекватного
уявлення про свої можливості та уподобання.
Головним завданням профільної
мовної і літературної освіти є розширення та поглиблення знань з відповідного
предмета, удосконалення мовленнєвої та загальної культури, засвоєння навичок
самостійної дослідницької діяльності в галузі професійного вибору.
Вивчення української та рідних
мов і літератур на профільному рівні має забезпечити учнів можливістю оволодіти
уміннями аналізувати, співставляти, класифікувати мовні та літературні факти та
явища, оцінювати їх з точки зору нормативності та відповідності до ситуації
спілкування; надавати історичні коментарі; використовувати отримані знання в
особистісному мовленнєвому спілкуванні.
Вивчення української та рідних
мов і літератур в закладах загальної середньої освіти здійснюватиметься за
такими рівнями:
-
рівень
стандарту, що передбачає обов'язковий мінімум змісту навчального матеріалу з
української та рідних мов і літератур, обумовлений Державними стандартами
базової і повної середньої освіти ( наприклад, рідна мова і література у
профільних класах природничо-математичного або технологічного напрямів);
-
академічний
рівень, який включає достатній обсяг змісту навчального матеріалу для
подальшого вивчення української та рідних мов і літератур у вищих навчальних
закладах (наприклад, рідна мова і література в профільних класах
суспільно-гуманітарного або художньо-естетичного напрямів);
-
профільний
рівень, спрямований на поглиблене вивчення цих курсів (філологічний напрям).
Курси за вибором поглиблюють та
розширюють вивчення профільних предметів.
«Концепція навчання української
мови в системі профільної освіти» (проєкт) та «Концепція літературної освіти
школярів у системі профільного навчання» (проєкт) сприятимуть організації
вивчення профільних дисциплін в закладах освіти.
VI – Ведення шкільної документації,
учнівських зошитів, враховуючи різні види робіт
Шкільна
документація регламентується наказом МОН України від 10.05.2011 № 423 «Про
затвердження єдиних зразків обов'язкової ділової документації у
загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності». Записи в
класних журналах робимо відповідно до наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про
затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів
загальноосвітніх навчальних закладів».
Систематична перевірка ведення зошитів сприяє
покращанню грамотності учнів, каліграфії, охайності в записах, відповідальності
вчителя за якість та періодичність перевірки зошитів. За результатами перевірки
учнівських зошитів видається наказ по школі (детально: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/08/5f33bd14a0460483061713_compressed.pdf )
VII – Реалізація
заходів щодо підвищення якості знань здобувачів освіти та зокрема випускників
закладів освіти з української мови та літератури.
Освітній
простір – це органічна складова цілісного освітнього середовища, основою якого
є робота вчителя, сповнена поваги до дітей, бажання допомогти їм бути
успішними.
У
своїй діяльності колективи ЗЗСО керуються основними нормативно-правовими
актами, зокрема Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про
загальну середню освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як
державної», Національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»),
постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно
до ст. 7 Закону «Про освіту» мовою освітнього простору в закладах освіти є
державна мова. Але мало знати мову, треба вміти правильно нею користуватися.
Основна вимога до мовлення сьогодні – це грамотність. Питання грамотності є
актуальним в усьому світі. Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО (Організація ООН з
питань культури, науки та освіти) відзначає Міжнародний день грамотності (8 вересня),
намагаючись саме в такий спосіб мобілізувати міжнародну суспільну думку та
привернути увагу суспільства, щоб викликати його інтерес до активізації зусиль,
спрямованих на розповсюдження грамотності – однієї з головних сфер діяльності
ЮНЕСКО.
Виконання
всіма учасниками освітнього процесу основних положень цих документів сприятиме
створенню оптимального мовного простору в школі, а також необхідних умов для
формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень та
загальнолюдських орієнтирів. Основні завдання у визначеному напрямку
педагогічні колективи закладів повинні вбачати у створенні належних умов для
поліпшення вивчення української мови з метою досягнення високого рівня
володіння нею випускниками школи, розширенні сфери її функціонування, вихованні
шанобливого ставлення до неї, зміцненні статусу української мови як державної.
З
метою належної організації цієї надважливої ділянки роботи рекомендуємо
запланувати на 2021/2022 н.р. та затвердити наказом керівника заходи, які
проводитимуться у закладі, спрямовані на підвищення якості знань здобувачів
освіти, залучення учнів і вчителів до популяризації української мови та
культури, бо найголовніше у мовному питанні є те, що
учителі, зокрема не тільки української мови, повинні розвивати й популяризувати
українську мову, починаючи, найперше, з себе та свого найближчого оточення. Безперечно, провідниками мовної політики в закладі є, в першу чергу, учителі
української мови та літератури. Педагог під час виконання своїх безпосередніх
обов’язків виступає в різних комунікативних ролях, тому високий рівень його
лінгвістичної компетентності є невід’ємною умовою ефективної діяльності закладу
освіти в цілому.
VIII – Реалізація реформи “Нова українська
школа” в 5-9 класах.
З вересня 2021 року почанається
пілотування нового стандарту в 5-х класах. Для усіх учителів пілотних класів
буде проведено навчання.
Тут вчителям важливо ретельно вивчити,
як працює стандарт. Від ключових компетентностей, наскрізних умінь до розкриття
потенціалу мовно-літературної галузі, а також необхідно ознайомитися з
Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і
четвертих класів Нової української школи, що затверждені наказом Міністерства
освіти і науки України від 16.09.2020 № 1146. Особливу увагу звернути на
критерії, за якими здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання, щоби
зберегти цінність формувального оцінювання.
З метою оволодіти ціннісними та
практичними аспектами нового Державного стандарту базової середньої освіти,
рекомендуємо долучитися до проєкту «Навчаємось разом», що фінансується
Міністерством закордонних справ Фінляндії та ЄС, під патронатом Міністерства
освіти і науки України, за участю Інституту модернізації змісту освіти,
Українського інституту розвитку освіти, Національної академії педагогічних
наук, Команди підтримки реформ МОН, Європейського фонду освіти, Європейського
центру ім. Вергеланда, фонду «The LEGO Foundation», British Council, ГО
«Освіторія», EdCamp Ukraine.
Немає коментарів:
Дописати коментар